Майже 80% жителів нашої країни страждають на поперековий остеохондроз, але лише половина з них звертаються за медичною допомогою.Основна ознака хвороби – біль у спині та попереку, який може віддавати у нижні кінцівки.
Поперековий остеохондроз зустрічається однаково часто як у жінок, так і у чоловіків.Серед хворих переважають особи віком понад 30 років.
Що таке поперековий остеохондроз?
Остеохондроз поперекового відділу хребта (поперековий остеохондроз) – це дегенеративно-дистрофічне ураження хребців та міжхребцевих дисків, яке має тривалий хронічний перебіг і може ускладнюватися міжхребцевими грижами, запалення сідничного нерва та синдромом «кінського хвоста».
Остеохондроз хребта частіше вражає поперековий відділ, тому що на нього припадає найбільше навантаження при рухах, фізичній праці або роботі, що сидить.
Поперековий відділ знаходиться між грудним та крижовим відділом хребетного стовпа.Його утворюють п'ять потужних хребців, з'єднаних міжхребцевими дисками.
Міжхребцевий диск має дископодібну форму та побудований з хрящової тканини.У центрі диска локалізується пульпарне ядро, оточене фіброзним кільцем.
Міжхребетні диски – це «амортизатори» тіла», завдяки їм хребет залишається гнучким та рухомим.
Остеохондроз призводить до порушення мікроциркуляції та обміну речовин у міжхребцевих дисках, тому вони стають менш еластичними.
Дегенеративно-дистрофічні процеси хребта призводять до усихання міжхребцевих дисків та зменшення їх висоти.
Важливо!Згодом на фіброзне кільце збільшується навантаження, і воно розривається, коріння спинальних нервів защемляються, внаслідок чого виникає больовий синдром.
Несвоєчасно розпочате лікування поперекового остеохондрозу призводить до порушення рухливості хребта та інвалідності хворого.
Що призводить до появи поперекового остеохондрозу?
Виявити одну конкретну причину поперекового остеохондрозу неможливо.
Існують кілька теорій виникнення цієї хвороби:
- поперековий остеохондроз виникає через тривале перенапруження м'язів поперекового пояса або їх гіпотонії.Внаслідок цього збільшується навантаження на хребет, порушується мікроциркуляція та з'являються дегенеративно-дистрофічні зміни в кістковій та хрящовій тканинах хребців та міжхребцевих дисків;
- ендокринна теорія має на увазі виникнення остеохондрозу на фоні порушення роботи ендокринних залоз;
- обмінна теорія – порушення обміну речовин, особливо кальцію;
- спадкова теорія - генетична схильність до поперекового остеохондрозу;
- аутоімунна теорія полягає в руйнуванні кісткової та хрящової тканин хребта власною імунною системою;
- теорія систематичних мікротравм.
Факторами, які призводять до дегенеративно-дистрофічних змін у поперековому відділі хребта, можуть бути:
- гіподинамія та малорухливий, переважно сидячий, спосіб життя (офісні працівники, водія, програмісти, касири);
- тривале перебування у одній позі (рукоділки, офіціанти);
- патологія ендокринних органів;
- хвороби серця та судин;
- захворювання травної системи;
- важка фізична праця (вантажники, будівельники);
- неправильне підняття тягарів та виконання вправ під час занять спортом;
- аутоімунні та запальні захворювання суглобів;
- уроджені аномалії розвитку хребта;
- плоскостопість і клишоногість;
- механічно травмування спини;
- патологія обміну речовин;
- фізіологічне старіння організму;
- неправильно сформована постава у дитинстві;
- надмірна маса тіла та ожиріння;
- неправильне та нездорове харчування;
- генетична схильність;
- сон у гамаку, на водному чи надувному матрацах, розкладачку;
- хронічний стрес;
- часті переохолодження попереку.
Патогенетична класифікація поперекового остеохондрозу
Перебіг поперекового остеохондрозу можна розділити на такі стадії:
- стадія дистрофічних змін у міжхребцевих дисках хряща, для якої властиве звуження міжхребцевої щілини;
- стадія спондильозу характеризується ураженням кількох хребців поперекового відділу хребта;
- стадія спондилоартрозу – процес поширюється на міжхребцеві суглоби, що значно знижує рухливість поперекового відділу хребта.
Як проявляється поперековий остеохондроз?
Цікаво!Прояви поперекового остеохондрозу різноманітні і часто його сприймають через захворювання органів черевної порожнини.
Тому потрібно провести ретельне обстеження організму, щоб унеможливити небезпечний для життя стан (гострий апендицит, гострий панкреатит, гострий холецистит та інші).
Можна виділити такі основні ознаки хвороби:
- ниючий біль у попереку, який наростає при різких рухах, тривалому сидінні.Біль зменшується у лежачому положенні;
- односторонній колючий біль у сідничних м'язах, що посилюється після рухів, кашлю, чхання, інтенсивного сміху.Полегшення приносить горизонтальне положення на здоровому боці або колінно-ліктьова поза з подушкою під животом;
- відчуття болючих прострілів у попереку, які з'являються раптово при піднятті важких предметів або різких нахилах тулубом уперед чи назад.Загострення може турбувати хворого кілька днів.Щоб зменшити біль хворий перебуває у вимушеному лежачому положенні;
- зменшення обсягу однієї з сідниць;
- порушення чутливості шкірних покривів попереку та сідниць (оніміння, поколювання, печіння);
- сухість та зміна кольору шкіри (посинення) попереку та сідниць;
- гіпофункція потових залоз попереку та сідниць;
- порушення функцій сечостатевої системи (дизурія, енурез, імпотенція).
Діагностика поперекового остеохондрозу
У хворого слід ретельно зібрати скарги, анамнез хвороби та життя.Велику діагностичну цінність мають клінічні синдроми, характерні для поперекового остеохондрозу, серед яких такі:
- Вертебральний синдром складається з таких симптомів:
- поява патологічних вигинів хребетного стовпа або посилення та сплощення фізіологічних вигинів (посилений лордоз, сколіоз або лордосколіоз);
- скутість поперекового відділу хребта через спазм паравертебральних м'язів;
- біль у поперековому відділі хребта, який може віддавати в сідницю або нижню кінцівку;
- болючість при пальпації паравертебральних точок.
- Рефлекторний синдром виникає через защемлення корінців спинальних нервів поперекового відділу хребта і є сукупністю наступних симптомів:
- інтенсивний біль у ділянці попереку та в ділянках, які іннервують защемлені нерви;
- «простріли» у поперековому відділі, які приносять багато страждань хворим;
- порушення чутливості та парестезії ділянок іннервації пошкодженими нервами (оніміння, поколювання, мурашки, печіння);
- порушення рухливості поперекового відділу хребта;
- Компресійний синдром – це клінічні прояви здавлювання, утиски нервових корінців спинальних нервів та судин спинного мозку у міжхребцевих отворах.Нерви та судини можуть стискатися протрузією міжхребцевих дисків, остеофітами (кісткові розростання), грижами міжхребцевих дисків (грижі Шморля):
- парези та паралічі нижніх кінцівок;
- порушення функцій сечостатевої системи;
- хронічна дисциркуляторна мієлопатія;
- компресія "кінського хвоста".
Не завжди лише за одними скаргами хворого вдається поставити діагноз, тому алгоритм обстеження повинен обов'язково включати додаткові інструментальні методи діагностики:
- рентгенографія поперекового відділу хребта у прямій та бічній проекціях.На рентгенівських знімках можна чітко побачити звуження міжхребцевих щілин та отворів, Грижі Шморля, наявність остеофітів (кісткові розростання);
- магнітно-резонансна томографія поперекового відділу хребетного стовпа, яка дозволяє досить точно визначити локалізацію та поширеність процесу, компресію спинного мозку та судин, зміщення міжхребцевих дисків та їх грижі;
- комп'ютерна томографія проводиться з тією ж метою, як і магнітно-резонансна томографія.За допомогою комп'ютерної томографії добре візуалізуються м'якоткані компоненти (м'язи, судини, спинний мозок).
Лікування поперекового остеохондрозу
Важливо!Остеохондроз поперекового відділу хребта є невиліковною хворобою.
Якими способами та як лікувати остеохондроз?За допомогою консервативних та неконсервативних методів можна лише зняти больовий синдром, уповільнити розвиток дегенеративно-дистрофічних процесів та попередити ускладнення.Чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів залишитись у русі та уникнути інвалідності.
Алгоритм лікування поперекового остеохондрозу:
- Консервативні методи:
- медикаментозна терапія;
- лікувальна фізкультура;
- масаж та самомасаж;
- мануальна терапія;
- акупунктура;
- фізіотерапія.
- Оперативне лікування.
Медикаментозне лікування
Основна мета медикаментозної терапії – зняти біль та запальний процес у хребті та попереку.Для цього призначаються такі групи препаратів:
- нестероїдні протизапальні засоби мають протизапальні та знеболювальні ефекти.Для усунення негативної дії препаратів цієї групи на слизову оболонку шлунка їх прийом поєднують з інгібіторами протонної помпи;
- м'язові релаксанти знімають спазм паравертебральних м'язів, тим самим зменшують біль та підвищують рухливість хребта.Ці препарати можуть проводити дихальні м'язи, тому їх призначають під контролем лікаря.
- хондропротектори, які містять компоненти хрящової тканини, відновлюють та захищають міжхребцеві диски та суглоби хребта від негативних факторів;
- глюкокортикостероїдні засоби вводяться паравертебрально.Завдяки глюкокортикостероїдам настає тривалий протизапальний ефект;
- вітамінотерапія.Особливе місце у лікуванні поперекового остеохондрозу відведено вітамінам групи В (В1, В6, В12);
- місцева терапія.
Лікувальна фізкультура
Лікувальна фізкультура та гімнастика проводиться для зменшення больового синдрому та усунення м'язового спазму.
Цікаво!У період загострення процесу полегшення приносить вимушене становище на спині з невеликою подушкою під головою та зігнутими ногами у тазостегнових та колінних суглобах.Лежати потрібно на твердій поверхні.
При полегшенні стану можна приступати до виконання вправ зі статичним та динамічним навантаженням на різні групи м'язів спини, тулуба, нижніх кінцівок.Під час заняття ЛФ при остеохондрозі поперекового відділу потрібно дихати вільно, не затримувати дихання.
У період ремісії можна виконувати тракцію хребта, що дозволяє звільнити коріння спинальних нервів.
Мануальна терапія
Мануальна терапія – це ручний дозований вплив на м'язи та хребці, спрямований на корекцію патологічних процесів у хребетному стовпі.
За допомогою мануальної терапії можна лікувати хребет, відновлювати нормальне положення хребців та міжхребцевих дисків.
Важливо!Щоб уникнути травмування хребта, мануальну терапію повинен проводити лише кваліфікований та досвідчений лікар мануальний терапевт.
Акупунктура
Метод акупунктури полягає у впливі на активні точки тонких голок, внаслідок чого в кров надходять внутрішні опіати та кортизол, які діють протизапально та знеболювально.
Масаж та самомасаж
При масажі використовуються такі прийоми, як погладжування, розтирання та розминання м'язів спини, комірної зони, м'язів тазу та нижніх кінцівок.
Фізіотерапія
До фізіотерапевтичних методів належать такі:
- електрофорез;
- вібраційний масаж;
- магнітотерапія;
- бальнеотерапія
- ультразвукова терапія;
- грязелікування;
- лікування ультрафіолетовим опроміненням.
Рішення про оперативне втручання ухвалюється в останню чергу.
Але за наявності стійкого больового синдрому, який купірується медикаментозно протягом трьох місяців, а також при синдромі компресії кінського хвоста, порушення функції тазових органів і прогресуючому парезі стопи - операцію проводять в обов'язковому порядку.
До поперекового остеохондрозу слід ставитися серйозно.Лікування має проводитися лише кваліфікованими фахівцями, такими як невропатолог, фізіотерапевт, лікар ЛФК, лікар мануальний терапевт та інші.
Самолікування поперекового остеохондрозу може бути не тільки марним, але і небезпечним для вашого здоров'я.